1. Словник української мови в 11 томах

осмішувати

ОСМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., діал. Осміювати.

Театр, котрий піддає прилюдній критиці тільки деякі дрібненькі явища, осмішує або клеймує тільки деякі невеличкі .. хиби,.. не буде школою життя (Фр., XVI, 1955, 179);

Мама, напевно, вже й кається в душі, що.. дозволила Дарці зіграти роль дорослої.. Дарка осмішила себе перед усім товариством (Вільде, Повнол. діти, 1960, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмішувати — осмі́шувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. осмішувати — -ую, -уєш, недок., осмішити, -шу, -шиш, док., діал. Осміювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осмішувати — ОСМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, що, діал. Висміювати. Театр, котрий піддає прилюдній критиці тільки деякі дрібненькі явища, осмішує або клеймує тільки деякі невеличкі .. хиби, .. не буде школою життя (І. Франко); // кого. Словник української мови у 20 томах
  4. осмішувати — ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати. Словник синонімів української мови