осмішувати
ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати. Вони (козаки) зразу ж почали вигукувати, хто що прирозумів, намагаючись якнайдошкульніше висміяти противників (П. Панч); Сиди ж один, поки надія Одурить дурня, осміє... Морозом очі окує (Т. Шевченко); Нехай вибачить, я не хотіла його вразити, ні насміятися над його вірою, коли то вже віра (Леся Українка); О Боже мій милий! Пошли ж ти їй долю, — вона молоденька; Бо люде чужії її засміють (Т. Шевченко). — Пор. насміха́тися.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмішувати — осмі́шувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- осмішувати — -ую, -уєш, недок., осмішити, -шу, -шиш, док., діал. Осміювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмішувати — ОСМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, що, діал. Висміювати. Театр, котрий піддає прилюдній критиці тільки деякі дрібненькі явища, осмішує або клеймує тільки деякі невеличкі .. хиби, .. не буде школою життя (І. Франко); // кого. Словник української мови у 20 томах
- осмішувати — ОСМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., діал. Осміювати. Театр, котрий піддає прилюдній критиці тільки деякі дрібненькі явища, осмішує або клеймує тільки деякі невеличкі .. хиби,.. не буде школою життя (Фр. Словник української мови в 11 томах