основний

ОСНО́ВНИЙ, а, е.

1. спец. Стос. до основи (у 6 знач.).

Окисли, що реагують з кислотами з утворенням води і солі і не реагують з основами, називаються основними окислами (Хімія, 7, 1950, 97).

∆ Осно́вні поро́ди, Геол. — кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо і бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.).

Орієнтування при виборі сировини на основні породи пояснюється насамперед тим, що в розплавленому стані вони.. добре заповнюють форми і легко кристалізуються (Геол. ж., XX, 6, 1960, 67).

2. Стос. до основи (у 5 знач.).

Основні нитки.

ОСНОВНИ́Й, а́, е́. Найважливіший, головний.

Він з’явився на місце роботи, але основного знаряддя праці — скриньки — він не взяв (Смолич, V, 1959, 188);

Індустріалізація країни, кооперування сільського господарства, культурна революція — такі основні ланки ленінського плану побудови соціалістичного суспільства (Програма КПРС, 1961, ІІ);

Ївга ходила гомінка, задиркувата.. За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін (Донч., IV, 1957, 199);

// Провідний, визначальний.

Дружба, товариство, єдність, одностайність — це ж основна тема непогасного "Тараса Бульби" Гоголя (Рильський, III, 1956, 7);

// Який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину.

Натиск був такий несподіваний, що якийсь час передні гусари навіть не відчули удару збоку. А коли відчули, то зрозуміли, що вже зломлені їхні основні сили (Ле, Наливайко, 1957, 312);

Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (Кол., Терен.., 1959, 44);

Полонений німець розповів, що в селі стоять незначні гарнізони і що основна укріплена лінія — на східній околиці Старої Торопи (Тют., Вир, 1964, 497);

// Кількісно найбільший; переважний.

Полонені показували, що основна маса румунських солдатів дуже неохоче переходила Дністер (Кучер, Чорноморці, 1956, 130).

В основні́й ма́сі — в переважній більшості.

— Мені здається, Серьожко, що, незважаючи на цей гнітючий тягар окупації, люди наші в основній масі не лише не шарахнулись, хто куди, а, навпаки, стали начебто ще згуртованішими (Гончар, IV, 1960, 75);

В основно́му — головним чином, переважно.

— Питання цікаве. Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (Довж., І, 1958, 344);

Кліматичні умови на земній кулі дуже різноманітні. Цим, в основному, і пояснюється різноманітність рослинного і тваринного світу (Фіз. геогр., 5, 1956, 121).

Основни́й капіта́л, ек. — частина продуктивного капіталу, вкладена в засоби виробництва (виробничі приміщення, машини і т. ін.).

Основним завданням, що стоїть перед держпромисловістю, є відновлення основного і нагромадження оборотного капіталів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основний — Основни́й: — твердий, грунтовний [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. основний — осно́вний прикметник у хімії, ткацтві основни́й прикметник головний Орфографічний словник української мови
  3. основний — Головний, найважливіший, (- тему) чільний, провідний, визначальний, центральний; (- права) елементарний; (- кількість) переважний. Словник синонімів Караванського
  4. основний — I [осноўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (у хімії, геології) II [осноўний] м. (на) -ному/-ноуўн'ім, мн. -ноуўн'і (головний) Орфоепічний словник української мови
  5. основний — I осн`овний-а, -е. 1》 спец. Стос. до основи (у 6 знач.). Основні породи геол. — кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо та бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.). 2》 Стос. до основи (у 6 знач.). Основні нитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. основний — ОСНОВНИ́Й, а́, е́. Найважливіший, головний. Він з'явився на місце роботи, але основного знаряддя праці – скриньки – він не взяв (Ю. Смолич); Ївга ходила гомінка, задиркувата .. За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін (О. Словник української мови у 20 томах
  7. основний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. основний — Основни́й, -на́, -не́ і осні́вний (народне) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)