основний
ОСНО́ВНИЙ, а, е.
1. спец. Стос. до основи (у 6 знач.).
Окисли, що реагують з кислотами з утворенням води і солі і не реагують з основами, називаються основними окислами (Хімія, 7, 1950, 97).
∆ Осно́вні поро́ди, Геол. — кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо і бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.).
Орієнтування при виборі сировини на основні породи пояснюється насамперед тим, що в розплавленому стані вони.. добре заповнюють форми і легко кристалізуються (Геол. ж., XX, 6, 1960, 67).
2. Стос. до основи (у 5 знач.).
Основні нитки.
ОСНОВНИ́Й, а́, е́. Найважливіший, головний.
Він з’явився на місце роботи, але основного знаряддя праці — скриньки — він не взяв (Смолич, V, 1959, 188);
Індустріалізація країни, кооперування сільського господарства, культурна революція — такі основні ланки ленінського плану побудови соціалістичного суспільства (Програма КПРС, 1961, ІІ);
Ївга ходила гомінка, задиркувата.. За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін (Донч., IV, 1957, 199);
// Провідний, визначальний.
Дружба, товариство, єдність, одностайність — це ж основна тема непогасного "Тараса Бульби" Гоголя (Рильський, III, 1956, 7);
// Який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину.
Натиск був такий несподіваний, що якийсь час передні гусари навіть не відчули удару збоку. А коли відчули, то зрозуміли, що вже зломлені їхні основні сили (Ле, Наливайко, 1957, 312);
Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (Кол., Терен.., 1959, 44);
Полонений німець розповів, що в селі стоять незначні гарнізони і що основна укріплена лінія — на східній околиці Старої Торопи (Тют., Вир, 1964, 497);
// Кількісно найбільший; переважний.
Полонені показували, що основна маса румунських солдатів дуже неохоче переходила Дністер (Кучер, Чорноморці, 1956, 130).
В основні́й ма́сі — в переважній більшості.
— Мені здається, Серьожко, що, незважаючи на цей гнітючий тягар окупації, люди наші в основній масі не лише не шарахнулись, хто куди, а, навпаки, стали начебто ще згуртованішими (Гончар, IV, 1960, 75);
В основно́му — головним чином, переважно.
— Питання цікаве. Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (Довж., І, 1958, 344);
Кліматичні умови на земній кулі дуже різноманітні. Цим, в основному, і пояснюється різноманітність рослинного і тваринного світу (Фіз. геогр., 5, 1956, 121).
∆ Основни́й капіта́л, ек. — частина продуктивного капіталу, вкладена в засоби виробництва (виробничі приміщення, машини і т. ін.).
Основним завданням, що стоїть перед держпромисловістю, є відновлення основного і нагромадження оборотного капіталів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 207).
Значення в інших словниках
- основний — Основни́й: — твердий, грунтовний [46-2] Словник з творів Івана Франка
- основний — осно́вний прикметник у хімії, ткацтві основни́й прикметник головний Орфографічний словник української мови
- основний — Головний, найважливіший, (- тему) чільний, провідний, визначальний, центральний; (- права) елементарний; (- кількість) переважний. Словник синонімів Караванського
- основний — I [осноўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (у хімії, геології) II [осноўний] м. (на) -ному/-ноуўн'ім, мн. -ноуўн'і (головний) Орфоепічний словник української мови
- основний — I осн`овний-а, -е. 1》 спец. Стос. до основи (у 6 знач.). Основні породи геол. — кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо та бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.). 2》 Стос. до основи (у 6 знач.). Основні нитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- основний — ОСНОВНИ́Й, а́, е́. Найважливіший, головний. Він з'явився на місце роботи, але основного знаряддя праці – скриньки – він не взяв (Ю. Смолич); Ївга ходила гомінка, задиркувата .. За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін (О. Словник української мови у 20 томах
- основний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- основний — Основни́й, -на́, -не́ і осні́вний (народне) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)