1. Словник української мови в 11 томах

основоположний

ОСНОВОПОЛО́ЖНИЙ, а, е, книжн. Який визначає основні положення чого-небудь, дає основу чому-небудь; основни́й.

Основоположну роль у розвитку матеріалістичної естетики на Україні зіграв великий народний поет Тарас Шевченко (Рад. літ-во, 6, 1960, 33);

Основоположним для КПРС і всіх братніх комуністичних і робітничих партій є висновок В. І. Леніна про те, що партія несе відповідальність за кожного свого члена, а кожний член партії — за партію в цілому (Ком. Укр., 4, 1970, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основоположний — (який є основою чогось) головний, фундаментальний, стрижневий, ключовий, родоначальний. Словник синонімів Полюги
  2. основоположний — основополо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. основоположний — -а, -е. Який визначає основні положення чого-небудь, дає основу чому-небудь; основний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. основоположний — ОСНОВОПОЛО́ЖНИЙ, а, е, книжн. Який визначає основні положення чого-небудь, дає основу чому-небудь; основни́й. Понівечити основоположні принципи буття людини на землі ми вже .. встигли (М. Словник української мови у 20 томах
  5. основоположний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови