1. Словник української мови в 11 томах

основувати

ОСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Те саме, що обсно́вувати.

І встає перед ним людська неправда… Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ.. Аж ось, здається йому, павутина і його основує, — от-от і він в тенетах! (Мирний, II, 1954, 149);

Припали [вороги] до глибоких ран неситими ротами. Вже оснували тіло все залізними дротами (Л. Укр., І, 1951, 459);

*Образно. Надія ожила в Уляниному серці, радість обняла її, покій оснував його (Мирний, І, 1954, 305).

2. Робити з пряжі основу.

— Що ж ти з ними [починками] думаєш робити? — спитала мати. — Помотаю на мотовило, осную та вироблю собі тонкого полотна на сорочки (Н.-Лев., II, 1956, 296);

Напряде [Мотря].., оснує, витче, та й сорочка є (Мирний, ІІ, 1954, 46).

3. заст. Засновувати.

— Дальшим кроком в розвою театрального діла у нас єсть.. думка Лавровського — оснувати у Львові постійну руську сцену (Фр., XVI, 1955, 104).

4. на чому, рідко. Грунтувати, базувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основувати — осно́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. основувати — -ую, -уєш, недок., оснувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що обсновувати. 2》 Робити з пряжі основу. 3》 заст. Засновувати. 4》 на чому, рідко. Ґрунтувати, базувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. основувати — Засновувати, заснувати, позасновувати, закладати, закласти, позакладати, будувати, вибудовувати, вибудувати, повибудовувати, збудовувати, збудувати, позбудовувати, набудовувати, набудувати, понабудовувати, розбудовувати, розбудувати, порозбудовувати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. основувати — ОСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що. 1. Те саме, що обсно́вувати. І встає перед ним людська неправда... Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ .. Словник української мови у 20 томах
  5. основувати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови