оснівниця
ОСНІ́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Ткацьке знаряддя — пристрій, на якому снують основу, готуючи її до ткання.
Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (Минко, Моя Минківка, 1962, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оснівниця — осні́вниця іменник жіночого роду ткацьке знаряддя рідко Орфографічний словник української мови
- оснівниця — -і, ж., заст. Ткацьке знаряддя – пристрій, на якому снують основу, готуючи її до ткання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оснівниця — ОСНІ́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Ткацьке знаряддя – пристрій, на якому снують основу, готуючи її до ткання. Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
- оснівниця — Оснівниця, -ці ж. Сновальница, сновалка. Вас. 202. см. снувавка. Словник української мови Грінченка