оснівниця

осні́вниця

-і, ж., заст.

Ткацьке знаряддя – пристрій, на якому снують основу, готуючи її до ткання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оснівниця — осні́вниця іменник жіночого роду ткацьке знаряддя рідко Орфографічний словник української мови
  2. оснівниця — ОСНІ́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Ткацьке знаряддя – пристрій, на якому снують основу, готуючи її до ткання. Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  3. оснівниця — ОСНІ́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Ткацьке знаряддя — пристрій, на якому снують основу, готуючи її до ткання. Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (Минко, Моя Минківка, 1962, 57). Словник української мови в 11 томах
  4. оснівниця — Оснівниця, -ці ж. Сновальница, сновалка. Вас. 202. см. снувавка. Словник української мови Грінченка