особень

Значення в інших словниках

1. особень — о́собень іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. особень — -бня, ч., рідко. Те саме, що особина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. особень — О́СОБЕНЬ, бня, ч., рідко. Те саме, що осо́бина. Розіміри тварини вражаючі: довжина – 78 см, вага – 3,8 кг. Та зоологи вважають, що даний особень належить до невідомого науці роду мишей (із журн.). Словник української мови у 20 томах
4. особень — ОСО́БИНА спец. (окремий живий організм), ЕКЗЕМПЛЯ́Р, ІНДИВІ́ДУУМ книжн., ІНДИВІ́Д книжн., О́СОБЕНЬ рідше, О́СОБ розм. рідше; ПРЕДСТАВНИ́К (як зразок певного класу, роду, виду). Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Словник синонімів української мови