осоромлюватися
ОСОРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. осоро́мляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому.
Їй пригадувалась денна буча, що збила вона на всю вулицю, вона чула, що вона одна тут тілько ославилася, осоромилася… І все через кого? Через отого шибеника… (Мирний, IV, 1955, 84);
// тільки док. Принизити свою гідність, потрапивши в прикре становище.
Щоб не осоромитись, я схопив за ніжку табуретку однією рукою, підняв її на рівень голови (Чаб., Катюша, 1960, 90).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осоромлюватися — осоро́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- осоромлюватися — Осоромитися, оскандалюватися, сплохувати, уклепатися Фразеологічні синоніми: набиратися ганьби; набиратися сорому; пошиватися в дурні; сідати в калошу; сідати в калюжу; убиратися в дурні; ускочити в клопіт; ускочити в халепу... Словник синонімів Вусика
- осоромлюватися — -ююся, -юєшся, недок., осоромитися, -млюся, -мишся; мн. осоромляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. || тільки док. Принизити свою гідність, потрапивши в прикре становище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осоромлюватися — ОСОРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. осоро́мляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. Словник української мови у 20 томах
- осоромлюватися — ОСОРО́МИТИСЯ (потрапити в прикре, незручне становище), ОСКАНДА́ЛИТИСЯ розм., ОКОНФУ́ЗИТИСЯ розм. — Недок.: осоро́млюватися, осканда́люватися, сканда́литися. Завзято копала (Леся) ями і не помітила, як долоні взялися пухирями.. Словник синонімів української мови