осоромлюватися

ОСОРО́МИТИСЯ (потрапити в прикре, незручне становище), ОСКАНДА́ЛИТИСЯ розм., ОКОНФУ́ЗИТИСЯ розм. — Недок.: осоро́млюватися, осканда́люватися, сканда́литися. Завзято копала (Леся) ями і не помітила, як долоні взялися пухирями.. Хоч справді було таки боляче, Леся не хотіла осоромитися (А. Хижняк); Від переляку йому хотілося ікати і він насилу стримував себе, щоб не оскандалитися перед комісаром (Д. Бедзик); Ольга, власне, думала, як відповісти йому, щоб самій не оконфузитись (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осоромлюватися — осоро́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осоромлюватися — Осоромитися, оскандалюватися, сплохувати, уклепатися Фразеологічні синоніми: набиратися ганьби; набиратися сорому; пошиватися в дурні; сідати в калошу; сідати в калюжу; убиратися в дурні; ускочити в клопіт; ускочити в халепу... Словник синонімів Вусика
  3. осоромлюватися — -ююся, -юєшся, недок., осоромитися, -млюся, -мишся; мн. осоромляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. || тільки док. Принизити свою гідність, потрапивши в прикре становище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осоромлюватися — ОСОРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. осоро́мляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. Словник української мови у 20 томах
  5. осоромлюватися — ОСОРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. осоро́мляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. Словник української мови в 11 томах