1. Словник української мови в 11 томах

осочняк

ОСОЧНЯ́К, а, чол. Зарості осоки; місце, заросле осокою.

Води й тепер багато у тій долині, — щоправда, обабіч уже добре тисне на неї осочняк (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осочняк — осочня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осочняк — -а, ч. Зарості осоки; місце, заросле осокою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осочняк — ОСОЧНЯ́К, у́, ч. Зарості осоки; місце, заросле осокою. Води й тепер багато у тій долині, – щоправда, обабіч уже добре тисне на неї осочняк (із журн.). Словник української мови у 20 томах