осочняк
осочня́к
-а, ч.
Зарості осоки; місце, заросле осокою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осочняк — осочня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- осочняк — ОСОЧНЯ́К, у́, ч. Зарості осоки; місце, заросле осокою. Води й тепер багато у тій долині, – щоправда, обабіч уже добре тисне на неї осочняк (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- осочняк — ОСОЧНЯ́К, а, чол. Зарості осоки; місце, заросле осокою. Води й тепер багато у тій долині, — щоправда, обабіч уже добре тисне на неї осочняк (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 54). Словник української мови в 11 томах