1. Словник української мови в 11 томах

оспорювання

ОСПО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оспо́рювати.

Після ухвалення рішення ніяке оспорювання недопустиме, коли справа стосується негайної і таємної підготовки до страйку (Ленін, 34, 1973, 403).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оспорювання — оспо́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оспорювання — -я, с. Дія за знач. оспорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оспорювання — ОСПО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оспо́рювати. Позови про оспорювання батьківства і материнства можуть бути пред'явлені лише особам, записаним як батько або мати дитини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах