1. Словник української мови в 11 томах

остовпіти

ОСТОВПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.

Мотуз остовпів і не міг і слова промовить (Н.-Лев., IV, 1956, 224);

Тихін.. щось місив у ночвах на лаві. Як тільки рипнули двері, став і повернув голову, та так і остовпів (Головко, II, 1957, 151);

Поява Запорожця так вразила Вітрову, що вона в першу хвилину навіть не розгубилася, а просто остовпіла (Бурл., Напередодні, 1956, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остовпіти — остовпі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. остовпіти — Окам'яніти, отерпнути, оціпеніти, одерев'яніти, ок. одебеліти, остовпеніти; (оніміти) отетеріти, сторопіти, оторопіти, оторопатіти. Словник синонімів Караванського
  3. остовпіти — див. боятися Словник синонімів Вусика
  4. остовпіти — -ію, -ієш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. остовпіти — хохл. (остолбенеть) правценіти правцевіти, оправцевіти, поправцевіти, справцевіти, управцевіти .див. оторопіти, ошоломити Словник чужослів Павло Штепа
  6. остовпіти — ОСТОВПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін. Мотуз остовпів і не міг і слова промовить (І. Нечуй-Левицький); Тихін .. щось місив у ночвах на лаві. Словник української мови у 20 томах
  7. остовпіти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
  8. остовпіти — Остовпіти, -пію, -єш гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у. Словник української мови Грінченка