1. Словник української мови в 11 томах

острокінчастий

ОСТРОКІНЧА́СТИЙ, а, е, діал. Гострокінцевий.

Худий вуйко Дорко з сивіючим волоссям і острокінчастою бородою виглядав при отцю Сулимі, як горстка конопель коло снопа пшениці (Мак., Вибр., 1954, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острокінчастий — -а, -е, діал. Гострокінцевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. острокінчастий — ОСТРОКІНЧА́СТИЙ, а, е, діал. Гострокінцевий. Худий вуйко Дорко з сивіючим волоссям і острокінчастою бородою виглядав при отцю Сулимі, як горстка конопель коло снопа пшениці (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах