1. Словник української мови у 20 томах

острокінчастий

ОСТРОКІНЧА́СТИЙ, а, е, діал.

Гострокінцевий.

Худий вуйко Дорко з сивіючим волоссям і острокінчастою бородою виглядав при отцю Сулимі, як горстка конопель коло снопа пшениці (О. Маковей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острокінчастий — -а, -е, діал. Гострокінцевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. острокінчастий — ОСТРОКІНЧА́СТИЙ, а, е, діал. Гострокінцевий. Худий вуйко Дорко з сивіючим волоссям і острокінчастою бородою виглядав при отцю Сулимі, як горстка конопель коло снопа пшениці (Мак., Вибр., 1954, 20). Словник української мови в 11 томах