1. Словник української мови в 11 томах

острівок

ОСТРІВО́К, ОСТРОВО́К, рівка́, ч., рідко. Зменш. до о́стрів; острівець.

Тепер біля стрімкого, як стіна, обриву утворилися два скелясті острівки, що тільки під час відпливу сполучалися з берегом (Багмут, Щасл. день.., 1959, 117);

Шумлять на вітрі знайомі острівки комишу (Гончар, II, 1959, 401).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острівок — остріво́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. острівок — островок, -рівка, ч., рідко. Зменш. до острів; острівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. острівок — ОСТРІВО́К, ОСТРОВО́К, рівка́, ч., рідко. Зменш. до о́стрів; острівець. Тепер біля стрімкого, як стіна, обриву утворилися два скелясті острівки, що тільки під час відпливу сполучалися з берегом (І. Багмут); А у Дніпрі що риба, то білуга. Словник української мови у 20 томах