острішкуватий

ОСТРІ́ШКУВАТИЙ, а, е. Який має краї, що нагадують острішок.

Перед ним замайоріли.. Смолярчукові копи; з високими острішкуватими шапками, вони гордовито бовваніли довгою стайкою на просищі (Кос., Новели, 1962, 170);

// перен. З навислими краями (про брови, вуса, волосся).

Випнуте підборіддя [старшини], гострий погляд з-під острішкуватих брів і довгі вуса… робили його подібним до яструба (Панч, Гомон. Україна, 1954, 7).