1. Словник української мови в 11 томах

осяватися

ОСЯВА́ТИСЯ, а́ється і ОСЯ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ОСЯ́ЯТИСЯ і рідко ОСЯ́ТИСЯ, ося́ється, док.

1. Заливатися, заповнюватися сяйвом, світлом; освітлюватися.

Розвіялась ніч! Світанковим вогнем Осяялась даль… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 155);

// перен. Ставати жвавим, сяючим (про обличчя, очі і т. ін.).

Коли Петро Олександрович згадував про Пушкіна, все обличчя його світлішало, осявалось внутрішнім вогнем, невимовна ніжність звучала в голосі (Полт., Повість.., 1960, 453);

Юнацьке чисте обличчя його осяялося якоюсь ніяковою посмішкою (Коп., Сусіди, 1955, 38).

2. перен. Раптово перейматися якоюсь думкою, догадкою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осяватися — осява́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осяватися — -ається і осяюватися, -юється, недок., осяятися, осяється, док. 1》 Заливатися, заповнюватися сяйвом, світлом; освітлюватися. || перен. Ставати жвавим, сяючим (про обличчя, очі і т. ін.). 2》 перен. Раптово перейматися якоюсь думкою, догадкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осяватися — ОСЯВА́ТИСЯ, а́ється і ОСЯ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ОСЯ́ЯТИСЯ і рідко ОСЯ́ТИСЯ, ося́ється, док. 1. Заливатися, заповнюватися сяйвом, світлом; освітлюватися. Розвіялась ніч! Світанковим вогнем Осяялась даль... (І. Нехода); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. осяватися — ОСВІТИ́ТИСЯ (стати радісним, сяючим — про обличчя, очі), ОСЯ́ЯТИСЯ, ОПРОМІ́НИТИСЯ, ОСЯ́ТИСЯ рідко. — Недок.: осві́чуватися, осява́тися, опромі́нюватися, ося́юватися. При появі сина в хаті обличчя Марфи освітилося душевним теплом (І. Словник синонімів української мови