осіняти
ОСІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., заст.
1. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь; хрестити.
— То все буде гаразд, — полегшено осіняє себе [о. Вікентій] хрестом (Стельмах, Хліб.., 1959, 280);
[Тетяна Петрівна:] Вночі вінчалась я з Івасиком, таємно… Ні батька на вінчанні не було, ні мати нас хрестом не осінила… (Голов., Драми, 1958, 10).
2. перен., уроч. Благословляти, надихати на які-небудь важливі дії, заходи і т. ін.
Радянські письменники з честю захистили в упертій ідеологічній боротьбі прапор соціалістичного реалізму, який нині осіняє не тільки нашу вітчизняну літературу, а й творчі позиції.. всіх прогресивних художників світу (Рад. літ-во, 5, 1958, 7);
Червоний.. прапор дев’ятсот п’ятого року забагрянився кров’ю Жаданівського і ще ста п’ятьох та осінив першу Раду робітничих депутатів міста Києва (Смолич, Мир.., 1958, 14).
3. перен., книжн. Освітлювати, осявати.
Лице його палало тим натхненням, яке осіняло його в будь-якій гуртовій роботі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 333);
Мій боже милий, Даруй словам святую силу — Людськеє серце пробивать, Людськії сльози проливать, Щоб милость душу осінила (Шевч., II, 1963, 116);
// рідко. Зненацька появлятися, виникати (про думку, здогад і т. ін.).
Думав [Нестеренко],.. не знав, як бути. І нарешті його осінила геніальна думка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 180);
Кинувся [Пантелій] назад в приміщення, що вже заповнялося вогнем та димом. Але по дорозі осінила догадка. Знову повернувся назад (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 911).
Значення в інших словниках
- осіняти — осіня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- осіняти — Робити хресне знамення на собі або на комусь чи на чомусь Словник церковно-обрядової термінології
- осіняти — -яю, -яєш, недок. осінити, -ню, -ниш, док., перех., заст. 1》 Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь; хрестити. 2》 перен., уроч. Благословляти, надихати на які-небудь важливі дії, заходи і т. ін. 3》 перен., книжн. Освітлювати, осявати. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осіняти — 1. блискати, блиснути, блисконути, виблискувати, виблиснути, повиблискувати, заблискати, поблискувати, поблискати, проблискувати, проблискати, випромінювати, випромінити, повипромінювати, озорювати, озоряти, озорити, освітлювати, освітляти, освітлити... Словник чужослів Павло Штепа
- осіняти — ОСІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. ОСІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що, уроч. 1. перев. зі сл. хрестом. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь; хрестити. Тетяна .. осінила невеличким хрестом голівки дітей (Л. Словник української мови у 20 томах
- осіняти — ОСІНИ́ТИ (про здогад, ідею і т. ін. — раптово з'явитися, виникнути), ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ), СЯЙНУ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ОЗОРИ́ТИ поет. рідше. — Недок.: осіня́ти, ося́ювати, осява́ти, озо́рювати. — А де ти живеш, Катю?... Словник синонімів української мови