осіняти

ОСІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. ОСІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що, уроч.

1. перев. зі сл. хрестом. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь; хрестити.

Тетяна .. осінила невеличким хрестом голівки дітей (Л. Яновська);

– То все буде гаразд, – полегшено осіняє себе [о. Вікентій] хрестом (М. Стельмах);

[Тетяна Петрівна:] Вночі вінчалась я з Івасиком, таємно... Ні батька на вінчанні не було, ні мати нас хрестом не осінила... (С. Голованівський).

2. перен. Благословляти, надихати на які-небудь важливі дії, заходи і т. ін.

Гнітив давній страх перед злом, яке невідлучно буде супроводжувати мене в неволі, .. осіняв смак волі, яка неодмінно вернеться до мене (Р. Іваничук);

Господь усе владнає – осінить старого (С. Голованівський).

3. перен. Освітлювати, осявати.

Лице його палало тим натхненням, яке осіняло його в будь-якій гуртовій роботі (О. Ільченко);

Мій Боже милий, Даруй словам святую силу – Людськеє серце пробивать, Людськії сльози проливать, Щоб милость душу осінила (Т. Шевченко).

4. кого, рідко. Зненацька появлятися, виникати (про думку, здогад і т. ін.).

Думав [Нестеренко], .. не знав, як бути. І нарешті його осінила геніальна думка (І. Цюпа);

Кинувся [Пантелій] назад в приміщення, що вже заповнялося вогнем та димом. Але по дорозі осінила догадка. Знову повернувся назад (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осіняти — осіня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осіняти — Робити хресне знамення на собі або на комусь чи на чомусь Словник церковно-обрядової термінології
  3. осіняти — -яю, -яєш, недок. осінити, -ню, -ниш, док., перех., заст. 1》 Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь; хрестити. 2》 перен., уроч. Благословляти, надихати на які-небудь важливі дії, заходи і т. ін. 3》 перен., книжн. Освітлювати, осявати. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осіняти — 1. блискати, блиснути, блисконути, виблискувати, виблиснути, повиблискувати, заблискати, поблискувати, поблискати, проблискувати, проблискати, випромінювати, випромінити, повипромінювати, озорювати, озоряти, озорити, освітлювати, освітляти, освітлити... Словник чужослів Павло Штепа
  5. осіняти — ОСІНИ́ТИ (про здогад, ідею і т. ін. — раптово з'явитися, виникнути), ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ), СЯЙНУ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ОЗОРИ́ТИ поет. рідше. — Недок.: осіня́ти, ося́ювати, осява́ти, озо́рювати. — А де ти живеш, Катю?... Словник синонімів української мови
  6. осіняти — ОСІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., заст. 1. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь; хрестити. — То все буде гаразд, — полегшено осіняє себе [о. Вікентій] хрестом (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах