1. Словник української мови в 11 томах

отарний

ОТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ота́ра.

Пасовища поділяють на гуртові й отарні ділянки (Колг. енц., 1, 1956, 459).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отарний — ота́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. отарний — -а, -е. Прикм. до отара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отарний — ОТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ота́ра. Пасовища поділяють на гуртові й отарні ділянки (з наук. літ.); // Характерний для отари. Сей народ не міг виробити в собі нічого, – нічого, опріч безладного, безглуздого отарного духу (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах