1. Словник української мови в 11 томах

отетеріти

ОТЕТЕРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо.

Одного разу.. баба Зозуля пішла в ліс по опеньки.. Аж їде пан Каньовський.. Як стояла, так і отетеріла стара (Укр.. казки, легенди.., 1957, 439);

Від такого нахабства і несподіванки Юрко отетерів, а далі аж позеленів (Стельмах, І, 1962, 544);

Машина одразу спалахнула. Це було настільки несподівано, що ворожа піхота на якусь мить отетеріла (Гончар, III, 1959, 372).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отетеріти — отетері́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. отетеріти — див. ОСТОВП ІТИ. Словник синонімів Караванського
  3. отетеріти — -ію, -ієш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. отетеріти — ОТЕТЕРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо. Одного разу .. баба Зозуля пішла в ліс по опеньки .. Аж їде пан Каньовський .. Словник української мови у 20 томах
  5. отетеріти — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. отетеріти — Отете́ріти, -рію, -рієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. отетеріти — Отете́ріти, -рію, -єш гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226. Словник української мови Грінченка