1. Словник української мови в 11 томах

офарблення

ОФА́РБЛЕННЯ, я, с., рідко.

1. Дія за знач. офа́рбити; пофарбування, забарвлення.

2. Колір, забарвлення.

Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (Трубл., Шхуна.., 1940, 156);

За останні три десятиріччя у норок.. встановлено багато різних змін в офарбленні (Вітч., 10, 1971, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офарблення — офа́рблення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. офарблення — -я, с., рідко. 1》 Дія за знач. офарбити; пофарбування, забарвлення. 2》 Колір, забарвлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. офарблення — ОФА́РБЛЕННЯ, я, с., рідко. 1. Дія за знач. офа́рбити; пофарбування, забарвлення. 2. Колір, забарвлення. Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (М. Трублаїні); Поет [М. Словник української мови у 20 томах
  4. офарблення — КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). Словник синонімів української мови