офорт
ОФО́РТ, а, ч.
1. Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот.
Однією з позитивних рис творчої діяльності як старшого, так і молодшого покоління майстрів українського радянського естампа є широке використання різноманітних технік офорта і літографії (Мист., 5, 1956, 9).
2. Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.
Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (Рильський, III, 1956, 20);
Він терпляче й обережно закінчував загрунтовану для офорта дошку червоної міді (Ільч., Серце жде, 1939, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- офорт — офо́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- офорт — див. ГРАВЮРА. Словник синонімів Караванського
- офорт — -а, ч. 1》 Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот. 2》 Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри. 3》 Ручний спосіб виготовлення форм глибокого друку із застосуванням хімічного травлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офорт — ОФО́РТ, ч. 1. род. у. Спосіб поглибленого гравіювання на металі за допомогою кислот. Однією з позитивних рис творчої діяльності як старшого... Словник української мови у 20 томах
- офорт — офо́рт (від франц. eau forte – азотна кислота) 1. Вид гравірування, при якому лінії малюнка роблять різцем або голкою на смоляному покритті металевої гравюрної дошки і протравлюють кислотою. 2. Відбиток з дошки, гравірованої таким способом. Словник іншомовних слів Мельничука
- офорт — Графічна техніка на металі; полягає у травленні азотною кислотою малюнка, виритого на покритій воском мідній або цинковій пластині, наповненні заглибин фарбою і виготовленні відбитків на папері; також твір, отриманий у такий спосіб. Універсальний словник-енциклопедія
- офорт — ГРАВЮ́РА (вирізьблений або витравлений на дошці, лінолеумі, пластинці малюнок; відбиток такого малюнка); КСИЛОГРА́ФІЯ, ДЕРЕВОРИ́Т, ДЕРЕВОРІ́З (на дошці); ОФО́РТ (на міді або цинку); ЛІТОГРА́ФІЯ (на вапняку, доломіті); ЕСТА́МП (відбиток... Словник синонімів української мови
- офорт — Офо́рт, -та; офо́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)