офорт

ГРАВЮ́РА (вирізьблений або витравлений на дошці, лінолеумі, пластинці малюнок; відбиток такого малюнка); КСИЛОГРА́ФІЯ, ДЕРЕВОРИ́Т, ДЕРЕВОРІ́З (на дошці); ОФО́РТ (на міді або цинку); ЛІТОГРА́ФІЯ (на вапняку, доломіті); ЕСТА́МП (відбиток, одержаний різними техніками гравірування). Художник збирався завтра ж копіювати одну з облюбованих в Ермітажі гравюр Рембрандта (О. Ільченко); Що Беринда був гравер, свідчать сім ксилографій, надрукованих у лаврі 1627 та 1629 років, де в полі гравюр стоять його ініціали або монограма та друкарський знак (з журналу); Над стелажами висіло кілька дереворитів на тему татринської природи (Ірина Вільде); У дереворізі "Селянка з Покуття".. передана туга за рідними Карпатами, за батьківською домівкою (з журналу); Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (М. Рильський); Капітан.. з байдужим видом придивлявся якійсь літографії, що прикрашала голу стіну зали (І. Франко); Передня стіна була завішана естампами старовинної різьбарської роботи (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офорт — офо́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. офорт — див. ГРАВЮРА. Словник синонімів Караванського
  3. офорт — -а, ч. 1》 Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот. 2》 Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри. 3》 Ручний спосіб виготовлення форм глибокого друку із застосуванням хімічного травлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. офорт — ОФО́РТ, ч. 1. род. у. Спосіб поглибленого гравіювання на металі за допомогою кислот. Однією з позитивних рис творчої діяльності як старшого... Словник української мови у 20 томах
  5. офорт — офо́рт (від франц. eau forte – азотна кислота) 1. Вид гравірування, при якому лінії малюнка роблять різцем або голкою на смоляному покритті металевої гравюрної дошки і протравлюють кислотою. 2. Відбиток з дошки, гравірованої таким способом. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. офорт — Графічна техніка на металі; полягає у травленні азотною кислотою малюнка, виритого на покритій воском мідній або цинковій пластині, наповненні заглибин фарбою і виготовленні відбитків на папері; також твір, отриманий у такий спосіб. Універсальний словник-енциклопедія
  7. офорт — Офо́рт, -та; офо́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. офорт — ОФО́РТ, а, ч. 1. Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот. Однією з позитивних рис творчої діяльності як старшого... Словник української мови в 11 томах