1. Словник української мови в 11 томах

офіційність

ОФІЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до офіці́йний.

Він, нарешті, стомлено одкинувся на спинку стільця і, скинувши всю попередню.. офіційність.., поглянув на Надійку з-під примружених, пухнастих, як у дівчини, вій (Коз., Листи.., 1967, 214);

Ці кілька слів остаточно розтопили холодок офіційності (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офіційність — офіці́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. офіційність — [оф'іц’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. офіційність — -ності, ж. Абстр. ім. до офіційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. офіційність — ОФІЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. офіці́йний. Він, нарешті, стомлено одкинувся на спинку стільця і, скинувши всю попередню .. офіційність.., поглянув на Надійку з-під примружених, пухнастих, як у дівчини, вій (В. Словник української мови у 20 томах