1. Словник української мови в 11 томах

охайно

ОХА́ЙНО. Присл. до оха́йний.

Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (Довж., І, 1958, 66);

Добре второваними і охайно підчищеними стежками вона блукала у лабіринтах зелені (Смолич, І, 1958, 77);

Огрінчук запросив його в будинок, ввів у невелику охайно прибрану кімнату (Собко, Скеля.., 1961, 50);

// у знач. присудк. сл.

В кабінеті начальника шахти.. було чисто й охайно (Ткач, Черг. завдання, 1951, 37);

У салонах пароплава завжди охайно, затишно (Веч. Київ, 17.ІУ 1968, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охайно — оха́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. охайно — Присл. до охайний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охайно — ОХА́ЙНО. Присл. до оха́йний. Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (О. Довженко); Добре второваними і охайно підчищеними стежками вона блукала у лабіринтах зелені (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. охайно — Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя. Словник української мови Грінченка