охайний
ОХА́ЙНИЙ, а, е.
1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений.
В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (Рильський, II, 1960, 88);
Разуєв прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений (Логв., Давні рани, 1961, 39);
// Який любить чистоту; чистий, чепурний.
Конюх — дід Зінько — охайний воду з присвистом дає (Рудь, Дон. зорі, 1958, 101);
// Нічим не забруднений; чистий.
На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, картузик, полотняні штанці, — все мокре, як хлющ (Ю. Янов., І, 1958, 602);
— То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? — запитав він, указуючи на чайник (Ткач, Моряки, 1948, 53).
2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.).
Осінніми вечорами вона рано світила світло.. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері (Коцюб., II, 1955, 30);
Він.. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла (Тулуб, В степу.., 1964, 140).
Значення в інших словниках
- охайний — оха́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- охайний — Акуратний, чистий, чепурний, чепуристий, д. кукібний, шпетний, хупавий, харний; (- хату) прибраний, опоряджений; р. охайливий. Словник синонімів Караванського
- охайний — Акуратист, акуратний, кукібний (діал.), підібраний, підтягнений, підтягнутий, хайний, харний, хупавий, чепуристий, чепурненький, чепурний, чепурун, чепуруха, чепурушечка, чепурушка, чистій, чистюля, чистюлька, шпетний Словник синонімів Вусика
- охайний — -а, -е. 1》 Старанно, чисто і дбайливо одягнений. || Який любить чистоту; чистий, чепурний. || Нічим не забруднений; чистий. 2》 Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- охайний — ОХА́ЙНИЙ, а, е. 1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (М. Рильський); Разуєв прибув з відпустки. Словник української мови у 20 томах
- охайний — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- охайний — Оха́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- охайний — Охайний, -а, -е 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229. Словник української мови Грінченка