охайний

ОХА́ЙНИЙ, а, е.

1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений.

В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (М. Рильський);

Разуєв прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений (В. Логвиненко);

// Який любить чистоту; чистий, чепурний.

Таке було [дитя] кукібне, таке було охайне (Ганна Барвінок);

Конюх – дід Зінько – охайний воду з присвистом дає (М. Рудь);

Всі котячі дуже охайні, постійно “вмиваються” (з навч. літ.);

// Нічим не забруднений; чистий.

– То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? – запитав він, указуючи на чайник (Д. Ткач);

Лобода озирнувся, і глибоко прихована посмішка заграла в нього на охайнім обличчі (Іван Ле).

2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.).

Осінніми вечорами вона рано світила світло .. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері (М. Коцюбинський);

Він .. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла (З. Тулуб);

Не треба було багато світла, щоб роздивитись внутрішність цієї достатньої розміром і досить охайної кімнати (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охайний — оха́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. охайний — Акуратний, чистий, чепурний, чепуристий, д. кукібний, шпетний, хупавий, харний; (- хату) прибраний, опоряджений; р. охайливий. Словник синонімів Караванського
  3. охайний — Акуратист, акуратний, кукібний (діал.), підібраний, підтягнений, підтягнутий, хайний, харний, хупавий, чепуристий, чепурненький, чепурний, чепурун, чепуруха, чепурушечка, чепурушка, чистій, чистюля, чистюлька, шпетний Словник синонімів Вусика
  4. охайний — -а, -е. 1》 Старанно, чисто і дбайливо одягнений. || Який любить чистоту; чистий, чепурний. || Нічим не забруднений; чистий. 2》 Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. охайний — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. охайний — Оха́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. охайний — ОХА́ЙНИЙ, а, е. 1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Словник української мови в 11 томах
  8. охайний — Охайний, -а, -е 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229. Словник української мови Грінченка