1. Словник української мови в 11 томах

очевидність

ОЧЕВИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до очеви́дний 2.

Щоб зламати, нарешті, упертість дядька найбільш педагогічним способом, способом очевидності, наймаємо підводу (Коцюб., II, 1955, 235);

Ладнов одержав згодом матеріали слідства, що з усією очевидністю встановлювали Маркову вину (Мик., II, 1957, 553);

Піввікова історія Союзу Радянських Соціалістичних Республік з усією очевидністю показала, що національна відособленість, сепаратизм — це вчорашній день історії (Україна, 1970, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очевидність — очеви́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. очевидність — [очеивид(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. очевидність — -ності, ж. Абстр. ім. до очевидний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очевидність — ОЧЕВИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. очеви́дний 2. Щоб зламати, нарешті, упертість дядька найбільш педагогічним способом, способом очевидності, наймаємо підводу (М. Словник української мови у 20 томах
  5. очевидність — ОЧЕВИДНІСТЬ — безпосередня даність істинності деяких видів знань на противагу іншим, істинність яких встановлюється шляхом застосування спеціальних процедур доведення. Філософський енциклопедичний словник