очевидячки
ОЧЕВИ́ДЯЧКИ¹, присл., розм. Те саме, що очеви́дно.
— Де ж це видано в світі, щоб ото очевидячки чуже брати? (Іщук, Вербівчани, 1961, 131);
Нурла опізнився — це було очевидячки (Коцюб., І, 1955, 400);
Соломія була убрана, неначе в яке свято: вона, очевидячки, сподівалась старостів (Н.-Лев., VI, 1966, 344);
Очевидячки, о. Альойзій думав, що о. Василь хоче йому перечити (Март., Тв., 1954, 167);
Данило вже бігцем рушив що було сили туди, де, очевидячки, зупинився Федосій (Ле, Ю. Кудря, 1956, 44).
ОЧЕВИ́ДЯЧКИ², чок, мн., діал. Привиди, примари.
Очевидячки дня зливалися з сонними марами ночі — і лякали його (Мирний, І, 1954, 325).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очевидячки — очеви́дячки 1 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. очеви́дячки 2 множинний іменник, істота привиди, примари діал. Орфографічний словник української мови
- очевидячки — див. мабуть; очевидно Словник синонімів Вусика
- очевидячки — I очевидьки, присл., розм. Те саме, що очевидно. II -чок, мн., діал. Привиди, примари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очевидячки — хохл. (очевідно) безперечно, безсумнівно Словник чужослів Павло Штепа
- очевидячки — ОЧЕВИ́ДЯЧКИ¹, присл., розм. Те саме, що очеви́дно. Йому було очевидячки ніяково (І. Нечуй-Левицький); – Де ж це видано в світі, щоб ото очевидячки чуже брати? (А. Іщук); Нурла опізнився – це було очевидячки (М. Словник української мови у 20 томах
- очевидячки — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
- очевидячки — Очеви́дячки, очеви́дьки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)