1. Словник української мови в 11 томах

очкастий

ОЧКА́СТИЙ, а, е, розм. Який носить окуляри, в окулярах.

Інженер, очкастий юнак із кучмою жовтого переплутаного волосся на маленькій голові.., проти кремезного начальника здавався підлітком (Збан., Таємниця.., 1971, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очкастий — очка́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. очкастий — [очкастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. очкастий — -а, -е, розм. Який носить окуляри, в окулярах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очкастий — ОЧКА́СТИЙ, а, е, розм. Який носить окуляри, в окулярах. Інженер, очкастий юнак із кучмою жовтого переплутаного волосся на маленькій голові.., проти кремезного начальника здавався підлітком (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах