очно

О́ЧНО. Присл. до о́чний 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очно — о́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. очно — присл. 1》 Внаслідок особистої зустрічі, спілкування; прот. заочно. 2》 На очному (у 3 знач.) відділенні якого-небудь навчального закладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очно — О́ЧНО. Присл. до о́чний 2. Словник української мови у 20 томах