1. Словник української мови в 11 томах

ошалілість

ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. ошалі́лий 2.

Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (Загреб., Диво, 1968, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошалілість — ошалі́лість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ошалілість — -лості, ж., розм. Стан за знач. ошалілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ошалілість — ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. ошалі́лий 2. Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах