1. Словник української мови в 11 томах

ощадливий

ОЩА́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії.

Він не скупий, — він тільки ощадливий (Багмут, Опов., 1959, 29);

Кожний керівник підприємства повинен працювати як справді вмілий і ощадливий організатор (Рад. Укр., 12.ІІ 1957, 1).

2. Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її.

Від ощадливого витрачання фонду оплати праці, кормів, пального, мастильних матеріалів, від успішного виконання норм виробітку .. значною мірою залежатимуть результати господарської діяльності всієї артілі (Ком. Укр., 11, 1969, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощадливий — оща́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ощадливий — ОЩАДЛИВИЙ – ОЩАДНИЙ Ощадливий. Який бережливо витрачає що-небудь, дотримується економії, сприяє їй: ощадливий господар, ощадлива дружина, ощадливе витрачання коштів. Пох.: ощадливість, ощадливо. Ощадний. Літературне слововживання
  3. ощадливий — див. бережливий Словник синонімів Вусика
  4. ощадливий — -а, -е. 1》 Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії. 2》 Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ощадливий — ОЩА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії; економний. Він не скупий, – він тільки ощадливий (І. Багмут); – Ви були господарна, ощадлива, .. Словник української мови у 20 томах
  6. ощадливий — ОЩА́ДЛИВИЙ (який бережно витрачає що-небудь, сприяє економії), ОЩА́ДНИЙ, БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, ЕКОНО́МНИЙ, ЗАОЩА́ДЛИВИЙ, ЩАДЛИ́ВИЙ рідше, КУКІ́БНИЙ діал., КУКІ́БЛИВИЙ діал. Ні, він не скупий, — він тільки ощадливий (І. Словник синонімів української мови
  7. ощадливий — Оща́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)