1. Літературне слововживання

ощадливий

ОЩАДЛИВИЙ – ОЩАДНИЙ

Ощадливий. Який бережливо витрачає що-небудь, дотримується економії, сприяє їй: ощадливий господар, ощадлива дружина, ощадливе витрачання коштів. Пох.: ощадливість, ощадливо.

Ощадний. 1. Пов’язаний із зберіганням заощаджень, вкладів: ощадний банк, ощадна книжка. 2. зрідка. Те саме, що ощадливий. Працьовитий, ощадний [Василь], любив порядок, – тож і все йшло у нього порядком і статком (І.Франко). Пох.: ощадність, ощадно.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощадливий — оща́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ощадливий — див. бережливий Словник синонімів Вусика
  3. ощадливий — -а, -е. 1》 Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії. 2》 Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ощадливий — ОЩА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії; економний. Він не скупий, – він тільки ощадливий (І. Багмут); – Ви були господарна, ощадлива, .. Словник української мови у 20 томах
  5. ощадливий — ОЩА́ДЛИВИЙ (який бережно витрачає що-небудь, сприяє економії), ОЩА́ДНИЙ, БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, ЕКОНО́МНИЙ, ЗАОЩА́ДЛИВИЙ, ЩАДЛИ́ВИЙ рідше, КУКІ́БНИЙ діал., КУКІ́БЛИВИЙ діал. Ні, він не скупий, — він тільки ощадливий (І. Словник синонімів української мови
  6. ощадливий — Оща́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ощадливий — ОЩА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії. Він не скупий, — він тільки ощадливий (Багмут, Опов., 1959, 29); Кожний керівник підприємства повинен працювати як справді вмілий і ощадливий організатор (Рад. Укр., 12. Словник української мови в 11 томах