ощиряти

ОЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЩИ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що вищиря́ти.

Воловик ощирив ікла, засміявся (Епік, Тв., 1958, 580).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощиряти — ощиря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ощиряти — -яю, -яєш, недок., ощирити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що вищиряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ощиряти — ОЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЩИ́РИТИ, рю, риш, док., що. Те саме, що вищиря́ти. Воловик ощирив ікла, засміявся (Г. Епік); Він [Миля] скривився, немов з великого болю, і враз хижо ощирив рота й прохрипів: – Оце так, Касько! (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. ощиряти — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови