ощиряти
ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм., ОШКІ́РЮВАТИ розм., ВИТРІЩА́ТИ розм. — Док.: ви́шкірити, ви́щирити, ви́скалити, ощи́рити, оска́лити, ошкі́рити, ви́тріщити. Акула важко дихає розтуленою пащекою і вишкіряє три ряди зубів (Л. Смілянський); Самурай починає відступати великими кроками, зігнувшись і вишкіривши зуби (О. Довженко); Осавула.. спав міцним сном, аж рота роззявив і вищирив зуби (І. Нечуй-Левицький); Вовк вискалив зуби й осів на задні лапи (М. Коцюбинський); Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (П. Гулак-Артемовський); Воловик ощирив ікла, засміявся (Г. Епік); — Уже чоловіки тепер і жінки не мають повного права бити! — щирив Гнида зуби (А. Головко); Опришок.. засміявся, оскалюючи зуби (Г. Хоткевич); З річки випорснув і зуби Ошкіряє чорний сом (В. Бичко); Нагнулося (страховисько).. і витріщило білі ікла (Я. Качура).
Значення в інших словниках
- ощиряти — ощиря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ощиряти — -яю, -яєш, недок., ощирити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що вищиряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ощиряти — ОЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЩИ́РИТИ, рю, риш, док., що. Те саме, що вищиря́ти. Воловик ощирив ікла, засміявся (Г. Епік); Він [Миля] скривився, немов з великого болю, і враз хижо ощирив рота й прохрипів: – Оце так, Касько! (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- ощиряти — ОЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЩИ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що вищиря́ти. Воловик ощирив ікла, засміявся (Епік, Тв., 1958, 580). Словник української мови в 11 томах