1. Словник синонімів української мови

ощирятися

ВИ́ЗВІРИТИСЯ розм. (звернутися до когось або відповісти комусь із нестримним роздратуванням, із злістю), ОЗВІ́РИТИСЯ розм. рідше, ОЩИ́РИТИСЯ розм. рідко. — Недок.: визвіря́тися, ощиря́тися. — Досить! — Гальванеску лихо гримнув і люто визвірився на Сахно. — Досить! Ви надто розбалакалися! (Ю. Смолич); — А ти ту (тут) чого? — озвірився він на мене (І. Франко); Він тигром ощирився на Сашка: — Іди звідси, поки не битий! (С. Добровольський).

ВИШКІРЯ́ТИСЯ (розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби), ВИШКІ́РЮВАТИСЯ, ВИЩИРЯ́ТИСЯ, ЩИ́РИТИСЯ, ВИСКА́ЛЮВАТИСЯ, ОЩИРЯ́ТИСЯ рідше, ВИСКАЛЯ́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ рідше, ОСКАЛЯ́ТИСЯ рідше, ОШКІРЯ́ТИСЯ розм., ОШКІ́РЮВАТИСЯ розм., СКА́ЛИТИСЯ розм. — Док.: ви́шкіритися, ви́щиритися, ви́скалитися, ощи́ритися, оска́литися, ошкі́ритися. Покупець погладив коняку,.. і диво — Обмінна не вишкірилась, а стиха заіржала (М. Стельмах); На лутці Гнида вищирився і Тягнирядно зареготався на всю хату (А. Головко); Ясь ще довго грав, а потім подивився і не пізнав хлопця — ніс у нього був гачкуватий, як у шуліки, а зуби щирилися (О. Іваненко); — Не питають? — вискаливсь Тронько. — Добре. А хто тобі, діду, сталь дає, яку ти катаєш? (В. Кучер); — Я хоч тому Горицвіту очі видряпаю! — ..глянула на нього Настя Денисенко і так ошкірилась, що всі повірили (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощирятися — ощиря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ощирятися — див. дивитися; сердитися Словник синонімів Вусика
  3. ощирятися — -яюся, -яєшся, недок., ощиритися, -рюся, -ришся, док. Те саме, що вищирятися. || перен.Виявляти роздратування, злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ощирятися — ОЩИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОЩИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Те саме, що вищиря́тися. Сидір стояв під кущем ліщини, ощирившись, наче вовк, і спідлоба дивися на Матвія (Ю. Мушкетик); // перен. Виявляти роздратування, злість. Словник української мови у 20 томах
  5. ощирятися — ОЩИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОЩИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Те саме, що вищиря́тися; // перен. Виявляти роздратування, злість. Він тигром ощирився на Сашка: — Іди звідси, поки не битий! (Добр., Ол. солдатики, 1961, 31). Словник української мови в 11 томах