1. Словник української мови в 11 томах

паводок

ПА́ВОДОК, дка, ч. тимчасове підняття рівня води в річках та інших водоймах внаслідок злив або розтавання снігу та льоду; повідь.

Ще не мине повінь, а дощі вже викликають нові різкі підйоми рівнів води в річці — паводки (Наука.., 11, 1963, 28);

Внизу, за схилом гори, що круто обривалася над Дінцем, до самого лісу — рівнина, залита весняним поводком (Автом., В. Кошик, 1954, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паводок — па́водок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паводок — див. вода Словник синонімів Вусика
  3. паводок — -дка, ч. Тимчасове підняття рівня води в річках та інших водоймах внаслідок злив або розтавання снігу та льоду; повідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паводок — Повінь, повідь, повіддя Словник чужослів Павло Штепа
  5. паводок — ПА́ВОДОК, дка, ч. Тимчасове підняття рівня води в річках та інших водоймах внаслідок злив або розтавання снігу та льоду; повідь. Ще не мине повінь, а дощі вже викликають нові різкі підйоми рівнів води в річці – паводки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. паводок — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал. Словник синонімів української мови