1. Словник української мови в 11 томах

павучище

ПАВУЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до паву́к 1.

Страшенний чорний павучище, мов копиця, сидів на вербі і дивився на неї своїми блискучими витрішкуватими баньками (Мирний, III, 1954, 242);

Дратують павука, доки він не вчепиться у віск. Тоді тільки — сіп! І вже витягли павучище! (Донч., VI, 1957, 485).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павучище — павучи́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. павучище — -а, ч. Збільш. до павук 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. павучище — ПАВУЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до паву́к 1. Страшенний чорний павучище, мов копиця, сидів на вербі і дивився на неї своїми блискучими витрішкуватими баньками (Панас Мирний); Дратують павука, доки він не вчепиться у віск. Тоді тільки – сіп! І вже витягли павучище! (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах