пагонок

ПА́ГОНОК, нка, ч. Зменш. до па́гін.

Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу (Сенч., Опов., 1959, 73);

Заспівай,.. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні (Мал., Полудень.., 1960, 102);

Що там, мовляв, з тобою розмовляти, мізерний пагінку економії (Мик., II, 1957, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пагонок — па́гонок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пагонок — -нка, ч. Зменш. до пагін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пагонок — ПА́ГОНОК, нка, ч. Зменш. до па́гін. Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу (І. Сенченко); Заспівай, .. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні (А. Словник української мови у 20 томах