пагонок
ПА́ГОНОК, нка, ч. Зменш. до па́гін.
Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу (Сенч., Опов., 1959, 73);
Заспівай,.. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні (Мал., Полудень.., 1960, 102);
Що там, мовляв, з тобою розмовляти, мізерний пагінку економії (Мик., II, 1957, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пагонок — па́гонок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пагонок — -нка, ч. Зменш. до пагін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пагонок — ПА́ГОНОК, нка, ч. Зменш. до па́гін. Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу (І. Сенченко); Заспівай, .. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні (А. Словник української мови у 20 томах