пад
ПАД, у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина.
Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша… (Гончар, II, 1959, 433).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пад — пад іменник чоловічого роду низьке місце; западина рідко Орфографічний словник української мови
- пад — -у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пад — ПАД, у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляйпільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- пад — ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін. Словник синонімів української мови
- пад — Пад, паду м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы Херс. г. Словник української мови Грінченка