1. Словник української мови Грінченка

пад

Пад, паду

м.

1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137.

2) мн. Террасы Херс. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пад — пад іменник чоловічого роду низьке місце; западина рідко Орфографічний словник української мови
  2. пад — -у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пад — ПАД, у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляйпільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. пад — ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. пад — ПАД, у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша… (Гончар, II, 1959, 433). Словник української мови в 11 томах