1. Словник української мови Грінченка

пагінчик

Пагін, -гону

м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пагінчик — пагі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пагінчик — див. гілка Словник синонімів Вусика
  3. пагінчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пагін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пагінчик — ПАГІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до па́гін. * У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п'ялася (П. Воронько); На поверхні ґрунту випнулися перші пагінчики цибулі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. пагінчик — ПАГІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до па́гін. *У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п’ялася (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 140). Словник української мови в 11 томах