пагілля
Пагілля, -ля
с. Тоненькія вѣточки.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пагілля — па́гілля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пагілля — див. стебло Словник синонімів Вусика
- пагілля — -я, с., збірн. 1》 Тоненьке гілля. 2》 перен. Молоде покоління людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пагілля — ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Д. Словник української мови у 20 томах
- пагілля — ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Словник синонімів української мови
- пагілля — Па́гілля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пагілля — ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Загреб., Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Павл. Словник української мови в 11 томах