пагілля

па́гілля

-я, с., збірн.

1》 Тоненьке гілля.

2》 перен. Молоде покоління людей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пагілля — па́гілля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пагілля — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. пагілля — ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. пагілля — ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Словник синонімів української мови
  5. пагілля — Па́гілля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пагілля — ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Загреб., Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Павл. Словник української мови в 11 томах
  7. пагілля — Пагілля, -ля с. Тоненькія вѣточки. Словник української мови Грінченка