пагілля
ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн.
1. Тоненьке гілля.
Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Загреб., Спека, 1961, 317);
Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Павл., Бистрина, 1959, 122);
На вербі, на пагіллі білі-білі котики (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 41).
2. перен. Молоде покоління людей.
Виростають діти, мужніють, обзаводяться своїми родинами. Появилося нове пагілля — онуки Назара Усача (Рад. Укр., 3.ІХ 1962, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пагілля — па́гілля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пагілля — див. стебло Словник синонімів Вусика
- пагілля — -я, с., збірн. 1》 Тоненьке гілля. 2》 перен. Молоде покоління людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пагілля — ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Д. Словник української мови у 20 томах
- пагілля — ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Словник синонімів української мови
- пагілля — Па́гілля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пагілля — Пагілля, -ля с. Тоненькія вѣточки. Словник української мови Грінченка