1. Словник української мови в 11 томах

пагін

ПА́ГІН, гона, ч.

1. Молода гілка або стеблина рослини.

Як тільки пагони спаржі виткнуться верхівками на поверхню грунту, вони починають інтенсивно рости (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 245);

Цвіт одцвітає, й зацвітає цвіт, І пагін молодий, що між дубами од прикорня в недавні зріс літа, Вже шапку листу в небі розгорта, Потиху розмовляючи з вітрами (Перв., II, 1958, 209);

// звич. мн., чого, перен. Ознаки, прояви наявності або розвитку чого-небудь.

Костянтин Федін, вимогливий і невтомний майстер, в кожній своїй книзі плідно шукає пагони святого почуття братерства людей (Вітч., 4, 1964, 157).

2. перен. Молоде, нове покоління; чиї-небудь діти, нащадки і т. ін.

Жінчина рідня ніколи не радувала Аркадія Валеріановича — ці золотушні пагони старовинного дворянського роду не здатні були дати хоч який-небудь зачучверілий цвіт на теперішній землі (Стельмах, І,1962, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пагін — (молода гілка, стебло) парость, паросток, (із зрізаної гілки) відросток. Словник синонімів Полюги
  2. пагін — па́гін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. пагін — Парость, паросток, паріст, (городини) пасинок; (живець виноградної лози) цибух; пагонець, зб. ПАГІННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. пагін — див. гілка; стебло Словник синонімів Вусика
  5. пагін — [паг'ін] -гона, м. (на) -гон'і, мн. -гоние, -гон'іў Орфоепічний словник української мови
  6. пагін — -гона, ч. 1》 Молода гілка або стеблина рослини. || звичайно мн., чого, перен. Ознаки, прояви наявності або розвитку чого-небудь. 2》 перен. Молоде, нове покоління; чиї-небудь діти, нащадки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пагін — ПА́ГІН, гона, ч. 1. Молода гілка або стеблина рослини. Як тільки пагони спаржі виткнуться верхівками на поверхню ґрунту, вони починають інтенсивно рости (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. пагін — осн. частина судинних рослин; складається зі стебла й листків; розрізняють надземні й підземні п.: бульба, цибулина, кореневище; внаслідок модифікації п. утворюються шпильки, вуса, філокладії. Універсальний словник-енциклопедія
  9. пагін — ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Словник синонімів української мови
  10. пагін — Па́гін, -гону, -гонові; -гони, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)